Soft навколо /  Автора! /  Ліво /  Вісті з того світу





Вісті з того світу



Ото ж воно й бо!

Зарізали мене, п. Коноваленко. Без ножа зарізали. То й пишу Вам з того світу. Бо Ви, мабудь, у якомусь иншому світі живете. Там ... до речі

Доброго (що там у Вас нині)!
ага, доброго здоров'я! (коли пишуть від нас таке побажання набуває особливого змісту)

То на чому ми закінчили? Так, так, пам'ятаю, зовсім не доконче надсилати мені мої листи назад, бо я їх якось, з дозволу сказати, в певному сенсі, розумієте,.. читав. То з Вашого дозволу продовжу свій опус.


Кінець пригод (на цьому світі)

Нічого не пам'ятаю. На зовсім пам'ять відійняло... Але пригадую...

Хронічна забудькуватість колеги...

Із враженням, ніби мені щойно замінили смертну кару "м'якішим" покаранням, відразу по скінченні судового засідання (у радісному збудженні, бо коли тобі добре дадуть гм..., це завше збуджує) вирішив зайти до "мого" 'експерта. Заходжу. Немає 'експерта. Напарник є. Ну, вони (напарник і 'експерт) дуже сором'язливі. Питаю чого 'експерта на суді не було.
- Забув, наверно.
- То ж він просив тебе нагадати йому коли я заходив.
- Ну і я забув. (і очі ховає)
Сидимо, про життя гуторимо. Заходить 'експерт (задом). Забачивши мене, хапається трагічним жестом за голову - мовляв, забув:
- І-іх, забил, вот совсєм забил!
- То я ж тобі повістку приносив вчора!
- Ну то що, позвонити треба було.
- На а <напарник>?
- Ну і <напарник> навєрно забил.
Н-да. Ховання очей... Це-бо люди у нас на Україні дуже совісні, п. Коноваленко.

А цехова солідарність - яка ще "Цехова солідарність" - "клюй ближнього, сери на нижнього". Цехова солідарність - локалізований варіант.

... і хворобрість адвоката.

Заходжу до адвоката, як між нами попередньо домовлено було. Звоню раз, звоню другий - не відчиняють. Підбігаю до телефона-автомата, набираю номер, телефон слухняно ковтає десять копійок і ... я адвоката чую він мене ні. Пробую ще раз - аналогічно. Добре, біжу до иншого телефона. Нарешті перемовляюсь з адвокатом, пояснюю обставини. Гаразд, тепер мене пускають.
По недовгій розмові адвокат мені каже:
- Ви знаєтє, я навєрноє нє смогу Вас защіщать по етой справє. Патаму што я чєлавєк старий а ані мнє могут сдєлать очєнь польшую пакость. Ко мне звоніт кто-та, нє гаварят кто. Я всю ночь нє спала, у меня син інвалід. Так, што Ви скажитє што я заболєла...
До честі маю сказати. Так що б мені легко було працювати з котримось з адвокатів (а було їх у мене 9 душ поспіль) то не пригадую (чи то у мене з пам'яттю щось). Зо всіма важко. Але з п. Г. найлегше було. Шкод'а.

Правовий вивих.

- Ви чесна людина?
- Вам чесно сказати?
- Чесно.
- Так. Я дуже чесна людина.
"Бреше!" - подумал Штирлиц.

То приходжу я до п. Ш.. Вона також адвокат і свого часу "посватала" мене до (уже) попереднього адвоката. Повідую свої "успіхи".
- Ти бач шо робіться! Ну то шо ж будєм робити? Мнє прийдйотся ити. Больше нє кому.
Пані Ш. у нас жінка геройська. Дяка Богу за неї. А то б зарізали мене ще й над тілом познущалися, а то просто тихенько так, чемно зарізали, тай навіть не зарізали зовсім - так, відрядили у світ инший.

Пані Ш. людина безперечно цікава. А ще двое жіночок "адвокатес" у неї підопічні. Але я також хлопець нівроку - тобто, парубок моторний. То такі у нас виходять розмови (по понятіям, аднака):
- Ну, Саша, ну скажи <А>, ну што тєбє стоіт?
- Ні, то чекайте, це ж не правда.
- Ну і шо? Встанешь скажеш <А>.
- Вот, п. Ш., як Ви думаєте чому я говору по українськи. Міг би ж як всі, на, як більшість.
- (Марина) Ето шо б іздеваться над нами, потому што ми все говорім тут по-руски...
- (Люба) Нєт, почему, такіє прінципи у чєловєка. (ч.., ой, ледь не згрішив, як приємно коли тебе розуміють:ОЛ)
- (адвокат)... (мабудь думає - "случай, аднака, хранічєскій")

З пані Мариночкою у нас взагалі хронічне, ні патологічне, "кохання". Вбрана Мариночка у таку собі сіточку - слава богу ліфчик є.
- Добрий день.
- Ви Ліхо?
- На як. Не Ліхо, а Лихо.
- Ах, какая разніца!
- Ну як Вам сказати?.. От Вас як звати?
- Маріна.
- А якщо я замість Маріна буду Муруна казати, Вам сподобається?
- Ах, я нє чєстолюбіва! (Блін, а я?:ОЛ)
- Ну а я прошу моє прізвище правильно називати.
... (мовчимо)
- Так, ну як ми з Вами будем працювати?
- Да нікак не будєм работать.
- ?..
- Показивайте, што у Вас єсть.
На тобто як? Дістаю, показую. Папери, тобто, а Ви що подумали?
...
- Так, у Вас єсть телефони експертов? У Вас нет даже телефонов експертов?! Давайте сюда. Счас ми ім позвонім. Так, ля-ля-ля. Нєту. Ля-ля-ля. О, так уже отдали експертизу! (До мене) Так они говорят што результати уже отдали в суд.
- Так Ви могли це просто у мене спитати. Я б Вам це сказав.
- Так чьо ти сідіш молчиш!
- Бо Ви не питали.
- Да Ви вобще должни мнє сказать все што Ви знаєте.
- Та звідки я знаю що Вам потрібно сказати? Якщо я почну все розповідати ми до ночі не зачінчимо!
... (щодалі гучніше)
- Так, всьо, мне надоело ето іздєвательство. До свіданья.
- Що значіт, до свідания?! Я Вам гроші заплатив.
- Да Ви вобще нє мой клієнт!
- Тобто як, у Вас тут що в кожного окрема лавочка?
- Вот так, Ви деньгі Вове платили, пусть сам разбирається.
- Що значіт, сам разбирається. Ви взагалі знаєте що таке клієнт? Чи мені треба до Ш. підійти що б Вам розповіла? Та я при всій своїй націоналістичності слухняно на московську перехожу - бо клієнт хоче!
...
- Так ето не значит что можна оскорблять!
- Це я Вас оскорбляю? Це я гроші заплатив, мало того, що тепер за мою справу ніхто братися не хоче, граються як м'ячиком, то ще моє прізвище перекручують.
- Я так прочитала, тут так напісано!
- Де написано?!
- Вот (тикає пальчиком - "Лихо Олександр Анатолійович")
- То як це читається?!
- Мне можна! Я чєловек рускоязичний!
...
- А чим же ж я, дозвольте спитати, так над Вамі іздєвался?
- Одно ето виражение ліца, інтонация!
На постривай, Муруна!

Взаєморозуміння у нас з п. Ш. на високому рівні - тобто ми абсолютно одне одного не розуміємо. Такий собі уривочок:
- Отакий ще документик я маю, п. Ш..
- Так (дивиться).
- Чи треба його в суд відносити?
- Ні!
- Але чому?
- Бо це доказ!
- Чого доказ?!
- Що ти робив!
- То звичайно я там робив!
- Ну чому ж ти тут напісал што "з текстом ознайомлений"?
- Ну то що?
- Надо било написать "нє згодєн. Все брехня"!
- То чекайте я не погоджуюсь і не заперечую. Просто кажу что читав.
- То тепер вони принесуть і скажуть що це доказ!
- Чого доказ?!
- Що ти робив!
- То я ще п'ять програм робив!
- Де це написано?
- Та от тут. Де це воно. О.
- (читає) О, ну так це ж інша справа!
- Що инша справа?
- Бо тут сказано, що по всєм пяті програмам ти заявляєш претензії ...

Або каже мені п. Ш.:
- Давай про кохання поговорім.
- О, давайте, - кажу, з охотою так.
- Ти чьо не женішся?
От! У мене аж щось упало. Тобто, аж щось в середині упало. От вона жіноча підступність!

Ніц не розумію.


Хроніка вбивства

А, не хочу я черговий рекорд встанавлювати (а то Ви мені все наше листування назад повернете).
P. S. М-на - не хотів, їй-бо не хотів, так вийшло. Але я кодування змінив. Здається, лікує. Ще б пак - байт не два байти!
То конспективно судові засідання.

30 жовтня 2001 р.

Нарешті судове засідання в залі. У мене супер-представник, представник-спеціаліст. Тобто людина з технічною (комп'ютерною) і юридичною освітою.
Вношу доповнення до позовної заяви. Суддя - "то що тут нового? Тільки суму збільшено до 50000 грн. Доповнення відхиляється."
Виступає представник-спеціаліст:
- експертиза виконана не якісно;
- експертиза виконана не експертами, вони навіть не мають акредитації, не то що ліцензії;
- в висновках експертів багато чого не зрозуміло;
- програми, які порівнювались в експертизи, це різні версії однієї програми, це _не_ різні програми;
- посилається на Фаронова, наводить приклад з друкованими видання (різні видання одного і того ж твору).
Суддя зачіпляється за слова "версії не суттєвео відрізняються". "То нам треба з'ясувати чи це одна програма. Тут у чому суть. Суть у схожості?", "Це одна і та сама програма?".

Відповідач:
- Там немає значка (C), по якщо такого значка не має то про яке авторство може йтися?
- Ми маємо право використовувати, бо програма зроблема як службове завдання, оскільки після уходу в експлуатацію, ми її використовуємо.
- Це була готова програма, він (Лихо) тільки вдосконалював її. Він взагалі отримав цілком готову програму.
(ОЛ:То може це ща платіат?)
- Так це плагіат!
- Вона не працює під операційною системою NT. У нас всюди NT стоїть.

Адвокат (мій):
Заявляє клопотання (95% те саме що на минулому засіданні було відхилено). Тепер клопотання уже чомусь приймається. (про призначення повторної експертизи)
- Я нічого ту не розуміла пока мне знайомі не пояснили це на дуже простом примере. Вот Windows 98 і 95 ето одна і та ж програма, просто версії у нейо різні. (Це суддю зразу преконує :-ОЛ)
- Мій підзахисний має презумпцію авторства;
- Відповідач зобов'язаний виплатити винагороду.
...

Відповідач:
- Пан суддя, позивач вказує неправдиві, абсолютно недостовірні відомості.
- Вот експертиза дає висновок (а сам ти знаєш що використовуєш?:ОЛ), що ми не використовуємо програму Лиха.
- Бо тут же почнуться такі заявочки, що ми підкупили експертів (його ще ніхто в цьому не звинуває, людина трошки "біжить поперед паравоза":ОЛ).
- (ще багато чого не по темі доки суддя не зупиняє - "Добре, ми це вже багато раз чули", " Та, чоловіче добрий сядьте, сядьте на місце.")

Суддя:
То добре, я призначу нову експертизу. То що будуть порівнювати експерти? То що вони щось не те порівнювали?

Перерва на дві години.

"Мій" 'експерт:
- Я не вважаю, що є експертом. Той висновок, що ми дали, то можна розглядати тільки як думку окремих спеціалістів.
- Що ми порівнювали коли проводили експетизу? Ми порівнювали зовнішні ознаки, структуру бази даних, стиль написання коду. Алгоритми (?:ОЛ) ми не порівнювали бо не було достатньо даних (?:ОЛ).
- Тут необхідна експертна оцінка.

Відповідач:
... Аналогія книги не уместні оскільки це інший продукт.

Питання адвоката до відповідача:
"Чому б Вам не заплатити Лихо хоча б частку грошей?"
"А с какой ето статі ми маємо платить?"

І справді - зачем платить больше? якщо можна приїхати раз на місяць, покласти собі в кишеню гривень так 700 (або, скіжімо, 1700) і почуттям виконаного обов'язку поїхати у "Кийов"?

10 грудня 2001 р.

Повторну експертизу призначено. Та радості з того мало, заплатити за експертизу я однаково не можу - 24,5 грн./год. це забагато для мене. Довелося занести заяву в суд про відмову від експертизи.
Заніс також і клопотання про заборону відповідачеві вносити зміни у програмне забезпечення і арешт денних звітів. Суддя і арешт відмовився накладати і не заборонив вносити зміни. Мовляв хлопці-відповідачі - робіть що хочете. То зараз відповідач зробив яку програмну каліч і встановлює її замість моєї програми на пунктах прийому платежів. От тільки маленька проблема - за основу взато код, якій передав відповідачу 'експерт. Тобто для мене все ніби дуже добре - от тільки візьми доведи.

Нарешті у відповідача адвокат! Само по собі приємно - це надає вагомості справі. Такий собі п. Р.

Суддя:
- На що, будемо закінчувати слухання?

Позивач:
Свій витуп я нажаль не занотував чомусь. Що казав - та по суті все те саме, про що йшлося в позовній заяві у дуже розгорнутому вигляді. По часу мене не обмежували. Ще подав документально підтверджені витрати - вийшло 402 грн..

Адвокат відповідача:
Питання до позивача:
Чи оригінальна це програма?
- Оригінальна.

Чи це був Ваш службовий обов'язок?
- Ні. Мене брали на роботу для виконання зовсім інших завдань.

Чи подібні програми ОКП і Ваша.
- Ну, знаєте, це подібні - не подібні це питання дуже не певне. Щодо програми "Прийом комунальних платежів" можу повторити що це оригінальна розробка, тобто я сам зробив її з нуля.

У мене ще є питання до відповідача (нормально?):
Ви стверджуєте що програма є службовим твором. Чому?
- Бо я давав йому розпорядження в усному вигляді, потім в письмовому... (Що то таке в письмовому вигляді я, п. Коноваленко, розповім пізніше, аби цікавіше було. Зараз тільки скажу, що дата того письмового розпорядження 1.06.2000, тобто за 23 дні до мого звільнення)

Яка програма зараз (?) використовує підприємство?
- Зараз ми цілком змінили програмне забезпечення. (Свідома неправда - було почали підміну - але щось явно "не грає" у них. То, принаймні поштові відділення доки використовють ПКП. Ощадбанк бурчить що "нова" програма погана, але явно незадоволення не виказує.)

Адвокат позивача:
Поздоровлення з днем захисту прав людини.
Не був заявлений зустріний позов тому автор програми яка використовється відповідачем Лихо О. А..
Відповідач отримує 0,5 % від суми комунальних платежів, які проходять через систему. (~10000 грн./міс.)

А от представника відповідача уже було приємніше слухати. Ось що він казав:
- співавторство (так, уже згодні на співавторство:ОЛ)
- програма непрацює що можна сказати на основі експертизи (якої немає! а не на основі експертизи використовується?!! от я полюбляю обмовочки:ОЛ)
- твір має ознаки (?) службового твору;
- ім'я вказазано (автора мабудь:ОЛ)
- для виплати компенсації підстав не має, бо характер позову немайновий (?)
- "жаба давить" (щодо 0,5 %)
- умови для роботи були у Лихо (а це причому?:ОЛ)
- окрім того позивач витратив 300 грн. не за призначенням (самому цікаво:ОЛ)
підсумок:
- програму не використовуємо;
- не автор, співавтор;
- службовий твір.

Адвокат диявола, перепрошую, відповідача (торочив так швидко, що я майже не розбирав слів, от що записав):
- не він розробив цю програму;
- відповідач уже використовував програму "авіст";
- це зовсім інша версія;
- щодо визнання авторства - питаннь немає. Ми (?) ніколи не заперечували (?). То що він отримав свідоцтво - автор він (ОЛ:ОЛ);
- але факту використання намає, як встановили (!) експерти;
- ст. 16 (ст. 20) (нарешті дочекався!:ОЛ)
- <маленький порівнювальний аналіз старого і нового закону про авторське і суміжні права>

Що приємно, хоч одна ще людина заглянула в і послалась на закон. Я так і сказав адвокату відповідача - "От у нас тут з п. Ш. програма правової освіти. То нам приємно що хоч ще одна людина ознаймилась з законом".

Рішення

Що тут коментувати? Читайте витяг.
"Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку що позовні вимоги Лихо О. А. слід залишитии без задоволення поскільки позивачем не наведено доказів які б свідчили про те, що відповідач використовує комп'ютерну програму прийому комунальних платежів "Receipt", яку Лихо зареєстрував 23 серпня 2001 року, отримав свідоцтво про державну реєстрацію автора на твір серії ПА №3357 і що він є автором програми, яку використовує відповідач.
За таких обставин у суду немає підстав стягувати з відповідача на користь позивача ні моральної шкоди ні компенсації."
А як волієте повне рішення - прошу звертатись.

Життя після смерті

Ото так і виходить - дивлюся у судове рішення - не використовує відповідач моєї програми, прихожу на пошту, дивлюся у віконечко оператора - використовує. Біс 'го знає! (от, ти ба, знову зогрішив). Властивості про-остору, властивості ча-асу! Сердешний Альбертик - він ніколи не жив на Україні.

Але пригоди тривають. І на цьому світі все те саме, ніц цікавого. І одні ми з Вами двоє лишилися в цій нещасній країні кого цікавить авторське право я і ...
я.

(далі буде)

То така, даруйте, у мене сьогодні оповідка - сумна і невесела. Як не крути. Так поставиш - сумна і невесела, то так - невесела і сумна... Та може десь там, у Вас, все инакше, - весело, радісно, щиро і світло...
То того ж Вам і надалі бажаю,

З повагою, раб божий (С) 2001 Олександр Лихо (великомученик)



Реклама в Интернете




  Copyright: Олександр Лихо © 2001-2002. Всі права застережено. Останнє оновлення: 23.11.2014

TopUA: Безкоштовний хостинг з cPanel без реклами bigmir)net TOP 100 catalog.i.ua