Новини цирку

Весна, знаєте...

Крізь вікно, бачу - хитає гіллям алича. Пуп'янки уже набрались, декотрі встигли повипускати ледь рожево-білі пелюстки. Я дивлюся у це вікно, гм... не перший десяток. Старий розлізлий дерев'яний стовб, глухий провулок, що впирається в скляно-бетонну стіну завода, який сам забув коли працював в останнє.

Вітер гойдає гілля - скидається ніби дерево киває, погоджуючись із тим що ти пишеш.

Згадую як сприймав то колись... Сонце, струмки, і по запаху землі не так розумієш як відчуваєш - Весна!..

Як я любив ліс. То було взаємно. Ніжна юна зелень вибивалась з-під ледь прогрітої землі. Кожна квітка відгукувалась у душі повінню незаймано-свіжого кольору. Повітря наповнювало легені прозоро-непевною солодкістю березового соку. Ноги просилися до бігу, руки мимоволі підіймались бути простягнутими до польоту. І кожна калабаня містила у собі небо...

The grass was greener
The light was brighter
The taste was sweeter
    Gilmour, Samson - High hopes

Правду казав Аверченко - як на мою волю то жили б на землі одні діти, а як тобі двадцять - ласкаво просимо у світ инший...

Хто ти? Звідки ти? Куди ти йдеш? - питання яки змусили сильно замислитись молодого Шопенгавера - то разом йдучого у ночі через цвинтар його окликнув цвинтарний сторож.

Засумували? Похнюпились? - вище носа - сьогодні йдемо у

Цирк!

Я опановую мистецтво передбачення. Моя настанова проста - що більше маразму і жодних (чуєте жодних!) раціональностей. Абсурд - єдино правильний спосіб передбачення (і я його пророк:).

Коли виносив рішення цирк першої інстанції я сподівався ну хоч мінімальну компенсацію мають призначити. Я помилився. Не довів, кажуть. Ну не довів і все тут. Що хочеш? Не довів, тобі сказано!

Коли виносив рішення цирк вищої інстанції я відкинув дурні сподівання і все було правильно. Скаргу відхилити - бо цирк першої інстанції на їх "думку" все зробив правильно. Доводи спростовуються, ну і не довів, знову ж таки, коротше... Ні, на вони хоч би пальчиком в бік першої інстації помахали, негарно, мовляв, так уже, нахабно...

Повторюю - маразм і абсурд.

Це не суд - це цирк!

Тут така (а)фішка.

Надибав я собі свого часу нового адвоката. Зачав той зі справою розбиратися, каже тут все неправильно - в позовній заяві, тобто, - треба доповнення писати. Написали доповнення. Доповнення відхиляється. Чому - бо відповідач дуже сильно кричить що це инша справа. На що ж - шлю доповнення поштою з підтвердженням отримання. Підтвердження отримую.

Через де-який час переглядаю справу - відсутнє в справі моє доповнення. Ухвала про відхилення доповнення також відсутня. При переписуванні рішення (отримати копію годі сподіватись) випадково (!) дізнаюсь про те, що по моєму доповненню розпочато окреме провадження (!).

На першому ж засіданні авдокат відповідача заявляє:
- Відповідач не заперечує проти авторства на програму, яка зареєстрована.
Уже, як виявляється, не заперечує. То ж я показував авторське свідоцтво - гвалт кричав відповідач - не визнаю авторства!
І каже адвокат далі:
- Але використовується инша програма. (?!)
Що за програма така? Як її назва? Не кажуть. Секрет. Хто її автор? Знову секрет! Весь цей маразм сприймається судом абсолютно спокійно. То адвокат продовжує:
- Ми просимо лишити заяву без розгляду оскільки тут ті самі сторони, той саме предмет з тих самих підстав...
Суддя перебиває:
Адвокат, вот Ви... Що головне для адвоката? - взяти гроші і не нашкодити клієнтові. Так? А то Ви кажете... Там Лихо трохи, так, _хитрувато_, пише. Він каже - визнати мене автором тієї, яка використовується!
Насправді я пишу "зобов'язати відповідача визнати моє авторство...". Що прикметно - перша інстанція, апеліційна і адвокат помиляються _синхронно_ в одному і тому ж місці - замість "зобов'язати відповідача визнати моє авторство" кажуть "визнати мене автором". Синхронно!

То тепер відповідач просить не розглядати заяву, бо один і той самий предмет. Чорт забирай, а хто найбільше кричав що це окрема справа як не відповідач? І цей маразм сприймається судом абсолютно спокійно. Більше того, мене не судововму засіданні півгодини випитують:
- То це одна і та сама програма?
- Що за та і що за ця програма?
- Ну та що зареєстрували і ця.
- Яка ця?
- (звертається до всіх) Та він все уже розуміє!
- Пан суддя, то ж мені скажіть що я розумію, бо Ви уже знаєте а я ще ні!

Про що взагалі мова? Якщо у судді були сумніви щодо предмету позову він мав свої питання з'ясувати під час подготовки справи. Якщо у нього під час підготовки питань не виникало - то чому він задає їх зараз? Хто взагалі просив його висмикувати доповнення зі старої справи і починати окреме провадження? Де ухвала про відхилення доповнень? Там повинна бути вказана причина відхилення - була б вказана мотивація відхилення - не виникало б питань тепер. Цікава ситуація - суддя сам собі почав справу - сам собі послухав - і (наймовірніше) сам же і припинить провадження, бо один і той самий предмет?!

Я знову повторююсь, але я не знаю як коментувати инакше - маразм і абсурд!

Стоп! Хоча якщо суддя відхилить доповнення то це означатиме що предмет один і той самий, тобто, зареєстрована програма і та, що використовується, це одна і та сама програма, тобто, простіше, зареєстрована програма використовується відповідачем. Оригінальна ситуація - що б не сказав відповідач він виявляється винним.

Але це формальна логіка і до питань юридичниїх її застосування, далебі, некоректне.

Апеляційний... цирк

А казали такий добрий...

Знаєте, є така картина - Три богатирі. Васнєцов. Картина яку явлав собою апеляційний цирк ціком могла б називатися - Три дегенератиря. Пунчук, Сунчук, Мунчук. Низенький дебільчік років так 55, з вічною пришибкуватою посмішкою. Щось невизначене років 45, з такими сильними окулярами що очі через них вилазять назовні. Хронічний флегматик років 40: - "Вам зрозумілі ваші права? - Сіда-айте." Цілком гідні репрезентанти театру абсурду, даруйте, звісно, цирку. Добре, доречі, звучить - цирк абсурду.

Ви знаєте, я спочатку хотів навести наскільки можливо "хроніку" засідань (справа слухалась в два заходи - 12 і 22 березня 2002р. ), але переглянув свої нотатки і вирішив - не варто. Минув місяць з часу останнього засідання, нотатки мої дуже неповні і уривчасті, а маразм і абсурд судових засідань уже описано в "Вісті з того світу".

Проте (нарешті!) 18.04 я отримав змогу ознайомитись з протоколами. Єто штото! Тм'яніє моя писанина проти такого витвору канцелярського генію. Але, можливо, Вас цікавить ухвала? Прошу

Ухвалу я нарешті отримав 11.04. Що ж там пишеться?

"В апеляційній скарзі Лихо О. А. з рішенням суду не згідний, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким визнати за ним авторство на комп'ютерну програму "Прийом комунальних платежів""

Чорним по білому знаписано в апеляційній скарзі "зобов'язати відповідача визнати за мною авторство на комп'ютерну програму "Прийом комунальних платежів"". Але "не добачає" того суд. Помиляється? Добре, далі суд заявляє що я ніби-то "зазначаю":

"позивач не зобов'язаний доказувати своє авторство, оскільки воно підтверджується авторським свідоцтвом"

Чорним по білому знаписано в апеляційній скарзі "Адже оскільки я, як автор, наполягаю на тому, що авторство на комп'ютерну програму "Прийом комунальних платежів" належить мені, а відповідач не зміг навести докази противного, діє принцип презумції авторства, тобто ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права"..." Що? Прискіпання? На трошки "не ті" слова суд написав, подумаєш! Гаразд, далі:

"Під час розгляду справи позивач не довів, що ТОВ "Хмельницька інформаційна мережа" використовує комп'ютерну програму Лиха О. А."

Ви можете пояснити цей маразм?! То поясніть мені! Що суд визнає факт використання, але вказує, що позивач не надто спритний у доводженні? Або суд має на увазі сумнозвісне (не так, звичайно, як "що маємо те маємо" (доречі, що це як не взірець маразму?)) кравчукове "А Ви докажіть!" коли його питали про участь у розкраданні чорноморського "пароплавства"? А чи суд хоче сказати, що Лихо сам не знає яку програму використовувало ТОВ, це при тому що я там працював три роки?! Може (уже чим чорт не жартує) суд хоче сказати, що Лихо запланував такий собі "кидок" - зареєструвавши якусь ліву програму і висунувши претензії до ні в чому не повинного ТОВ?! Жадних пояснень - так і справді, маразм пояснити не можливо.

Але чому б то суду зупинятись на досягнутому? Він і не зупиняється - слідує брехня:

"Відповідно до актів в експлуатацію приймалася програма розроблена на фірмі "Авіст", а не програма Лиха О. А."

Згадки в акті не має про цю фірму!

Що, понасмикував Лихо окремих фраз? Повні документи доступні для загального ознайомлення. Прошу звертатись.

Присуд? Хм?! Прошу -

"Апеляційну скаргу Лиха Олександра Анатолійовича на рішення Хмельницького міського суду від 11 грудня 2001 року відхилити."

А Ви, пан Коноваленко, пишете перерахунок прибуткового податку, декларація... Цікаво читати - такий собі різновид юридично-наукової фантастики на тему авторського права.

Протоколи (сіонських мудреців)
    Сіоністи кажуть що це фальшивка, тому авторсьво не встановлено

Перше відкриття - гортаю справу, несподівано (!) натикаюся на якийсь новий протокол. Від 15 січня 2002 року. Виявляється, того дня було призначене судове засідання про рогляд "виправлення допущених у рішенні помилок". Далі цікавіще! Виявляється, я на тому засіданні був присутній (я не знав ні сном ні духом про те засідання) і навіть щось заявляв. Якщо не знати звичаї нашіх судів можна і глуздом поїхати! Пан Коноваленко може Ви там були, бо мене там не було точно!

Але у нас як у казці - що далі то срашніще. От пишеться (уже в протоколі засідань апеляційного цирку):

"На запитання (само запитання не наводиться:ОЛ) головуючого, позивач Лихо О. А., суду відповів: Моєю програмою користувались: Хмельницькгаз, Хмельницькпоштамт, Торговий дім України, Хмельницька інформаційна мережа не ви/корист/овувала мою програму, їй не дозволено використовувати програму, вони самі нав'язуються."

Чорт, та якби я щось подібне сказав, то навіщо тоді суду тривати! Головуючому залишилось би тільки перепитати мене і завершити засідання, бо позивач відмовився від своїх позовнихї вимог!
В слові "ви/корист/овувала", мабудь для більшої очевидності фальшування, зроблено кілька виправлень від руки.

В принципі можна було б на цьому і завершувати свій опус, але не можу втриматись - кілька перлів від відподача:

"Х. пояснив:
Хмельницька інформаційна мережа була створена за розпорядженням голови міського виконавчого комітету..."

Правильно - зразу взяти бика за роги і показати звідки ноги ростуть! Бойтесь нас!

Але відповідач не заперечує:

"Програма була прийнята в експлуатацію "Прийом комунальних платежів""

Х. відповів:

"В 1999 році створили нову програму (ще якась програма - супернадсекретна:ОЛ), автор захотів залишитись невідомим"

Я перепрошую, мене сміх дусить, піду з Вашого дозволу, попалю...

"Інших запитань, доповнень, пояснень не надішло."

От так! Ніби і не питав я хто автор тієї програми, яка знімалась для проведення "експертизи". Суддя (!) навіть на відповідь Х. заявив - "Ви чи не розумієте питання чи не хочете зрозуміти". Ніби не питав я про підміну правок програми - "інших запитань... не надійшло".

Але далі (на наступному засіданні) сіяв перли уже инший пердставник - Г. Людина хронічно потерпає від нападів склерозу, гріх сміятись над хворими, але що робити?

"ми замовили новий продукт, бо після того як був звільнений Лихо, ми потурбувались про _безпеку_ продукту ( :-))) :ОЛ). І надалі ми будемо працювати з програмістами лише по веденню зовнішньої діяльності."

На і насамкінець всілякі дрібниці:

"І ще хочу додати, що програма "Прийом комунальних платежів" не використовується _взагалі_, так як вона не прошла обкатку 3-4 тижні"

Ви пам'ятаєте як казав Лужков "какой-то _Мабєтек_. Я вообще такой фірми не знаю". Коли людина бреше їй доводиться насамперед переконувати саму себе що її брехня - правда. Тому і калічить Лужков назву фірми - на, що б підтвердити, що не знає. Так і тут. Г. знає що бреше, тому переконує сам себе - програма не просто не використовувалась, програма не використовувалась _взагалі_ (на слові взагалі робиться наголос, бо хтось подумає що "трохи" таки використовувалась).

Х. додає:

"...ми замовили нову програму в серпні 2000р. Це було до подачі позову Лихо."

Конгеніально! Х. сам ставить собі питання - а чому ви замовили нову програму? Чи не тому що Лихо подав позов? І сам же і відповідає.

Г. підсумовує:

"Програма, якою займався Лихо була недосконалою і дозволяла вести лише один лічильник. І нам _все одно_ прийшлось би доопрацьовувати дану програму"

Що можна сказати щодо цього вислову - був би мозок був би струс. Г. знає цю програму, знає до таких деталей як кількість лічильників. Не заперечує Г. і проти того (яке там, він це стерджує!) що та програма, якою нині користується підприємство "доопрацьовувана дана програма". Тобто вони "доопрацьовували" (читай спаскудили) мою програму, але, (шановний суд ми не винні!) їм би _все одно_ довелося це зробити (навіть якби Лихо не подавав до суду).

Цирк помер. Хай живе цирк!

Безстрашні люди - акробати, еквілібристи, повітряні гімнасти. Ці циркачі абсолютно нічого не бояться. Судді (о, перепрошую циркачі) у нас (як у дуже демократичній країні) цілком незалежні від будь-кого, окрім влади - якій вони самі готові ... (хай буде п'яти) лизати. Ухвала, чи рішення, чи протоколи можуть бути складені цілком брехливо, перекручені повністю - нікому за це ніякого покарання не буде (якщо не вважати за покарання премію або грамоту яку).

До кожного тягнеться згори ледь видна та міцна линвочка. То страховка (а Ви що подумали?.. Господь з Вами!).

Істеричний сміх бере тебе коли дізнаєшся про систему контролю за цирками - цирки контролюють самі себе! Апофеоз контроля! Якщо депутати принаймні на період виборів мусять трохи згадати про те нащо їх обирають - циркачу наплювати на всіх і на все, звісно, окрім своїх грошей.

Розцінки чіткі - 1000$ - 1 рік відсидки. Зрозуміло якщо є через кого дати. Анеґдот з реального життя:
- Пан циркач, мне 5 лет крутят, но я вам сечас могу только 3000$ дать.
- Добре, три роки спустимо.

Коментарі?..

Які номери далі?

Доки я писав алича відцвіла - білі пелюстки здмухує вітер. ( Це називається Хокку :)

Тема, здається, вичерпана. На, майже. Отже наступний лист, мабудь буде останнім, або в гіршому разі передостаннім, і я уже з душевним трепетом передчуваю ту хвилю коли писатиму - (кінець).

От Вам чко на закуску Авторское право: аллюзии, аналогии, антиномии.

А новини у мене на сьогодні всі... Дякую за увагу!

(далі буде)

На цьому зичу Вам доброго здоров'я. До побачення.

З повагою, Олександр Лихо (С) 2001-2002 (мистецтвознавець)